
Водохреща
06.01.26, 03:00
Водохреща, Богоявлення (Хрещення Господнє)

Ось набігають завершення новорічні свята.
Великий цикл свят починається з Різдва, триває через Святвечір, колядки, Щедрий вечір і Маланку та охоплює майже два тижні — від 25 грудня до 6 січня. Це час родинних зустрічей, обрядових вечерь і шанування предків і відчувають безперервність роду. Саме 6 січня цей період отримує завершення у святі Водохреща. Воно замикає коло різдвяних святкувань, поминання предків та символізує готовність розпочати новий рік з оновленим внутрішнім станом.
В українській традиції Водохреща й нині залишається днем, зосередженим довкола води. У цей день її освячують у храмах, біля річок і джерел, після чого приносять до оселі. Освячену воду зберігають протягом року, використовуючи у важливі моменти родинного життя. Вона сприймається як знак порядку, захисту й гармонії між людиною та світом.
5 січня напередодні Водохреща готують кутю, яку називають голодною. Вона скромніша і проста. Саме ця кутя символічно завершує різдвяний цикл і період шанування предків. Зерно уособлює тривалість життя, мед — добрий лад у родині, мак — захист для дому і родини.
Назва свята пов’язана з обрядом хрещення — ритуалом очищення водою, який у християнстві означає початок нового духовного життя. За біблійною традицією, цього дня Ісус Христос прийняв хрещення в річці Йордан. Тому існує традиція зимового занурення у воду як жест внутрішнього оновлення, витривалості та віри.
Це свято ще називають Богоявлення, тому що під час хрещення Ісуса Бог явив себе у трьох іпостасях:
Син — Ісус Христос.
Святий Дух — як символ Божої присутності у вигляді білого голуба.
Отець — голос якого пролунав із небес: «Це Син Мій Улюблений».
Тому особливим знаком завершення різдвяного циклу є голуб — символ Святого Духа. Існує традиція випускати голубів у небо наприкінці свят, як жест «випускання свят на волю». Свята відпускали з вдячністю, залишаючи по собі внутрішню зібраність і відчуття оновлення.
Сьогодні образ білого голуба звучить особливо сильно. Він став символом миру, якого так прагне Україна. У дні Водохреща цей образ поєднує давню духовну традицію з сучасною надією — на завершення випробувань, відновлення життя й повернення спокою в Україну.