Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї

26 вересня міжнародна спільнота відзначає день, присвячений прагненню людства до безпечного світу без ядерної зброї. У грудні 2013 року Генеральна Асамблея ООН проголосила цю дату Міжнародним днем боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї за підсумками засідання високого рівня з питань ядерного роззброєння, яке відбулося 26 вересня 2013 року в Нью-Йорку. Головним завданням цієї ініціативи є підвищення обізнаності суспільства про загрозу ядерної зброї та активізація міжнародних зусиль, спрямованих на її цілковите усунення.

У 2017 році було ухвалено Договір про заборону ядерної зброї. Він забороняє державам-учасницям розробляти, випробовувати, виробляти, набувати, накопичувати, передавати, застосовувати ядерну зброю або погрожувати її застосуванням. Станом на вересень 2026 року Договір підписали 95 держав, 74 з яких стали його повноправними учасницями. Водночас держави, що володіють ядерною зброєю, зокрема США, росія, Китай, Велика Британія, Франція, Індія, Пакистан, Ізраїль і Північна Корея, не приєдналися до Договору та продовжують зберігати свої ядерні арсенали.

Особливе значення ця тема має для України. Після відновлення незалежності у 1991 році на території нашої держави залишився третій за розміром ядерний арсенал у світі. Вірячи в силу міжнародних угод, Україна відмовилася від цієї зброї та у 1994 році приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держава, що не володіє ядерною зброєю. У межах Будапештського меморандуму росія, США та Велика Британія надали Україні запевнення щодо безпеки, поваги до її незалежності, суверенітету й наявних кордонів. Супутні домовленості передбачали компенсацію за вартість ядерного матеріалу в боєголовках і технічну допомогу в процесі роззброєння.

Сьогодні основоположні принципи міжнародного права зазнають руйнування. З 2014 року росія здійснює збройну агресію проти України, а у 2022 році розпочала повномасштабне вторгнення, порушивши власні міжнародні зобов’язання. Країна-агресор завдає масштабних руйнувань, вдається до ядерного шантажу та створює надзвичайну радіаційну небезпеку. Унаслідок російських атак зазнавали пошкоджень об’єкти Чорнобильської АЕС і зони відчуження, а Запорізька АЕС досі перебуває під російською окупацією.

Досвід України демонструє необхідність створення дієвих механізмів контролю за виконанням міжнародних договорів і відповідальності за їх порушення. Повна ліквідація ядерної зброї, припинення ядерного шантажу та відновлення поваги до міжнародного права залишаються необхідними умовами глобальної безпеки.