Олена Пчілка. Частина ІІІ

Чому відома красуня Ольга Драгоманова обрала своїм супутником життя тихого юриста Петра Косача? Попри зовнішню скромність, її чоловік досяг великих успіхів. Волинь, де оселилась, уже входила до складу російської імперії, де він мав високий чин дійсного статського радника, що відповідав рівню генерала або вищого імперського урядовця, до якого за етикетом зверталися «Ваше превосходительство». Він володів великими земельними маєтками, поважав інтелектуальну свободу дружини та повністю фінансував її видавничі проєкти. У шлюбі народилося 6 дітей, для виховання яких Олена Пчілка розробила власну систему домашнього навчання.

Мати свідомо оберігала дітей від імперських державних шкіл, щоб уникнути русифікації. Вдома вони опановували мови, історію, літературу, математику та природничі науки. Цей фундамент дозволив їм пізніше скласти іспити й здобути вищу освіту. Син Михайло став відомим фізиком, донька Ольга отримала диплом лікарки, а молодша Ізидора стала науковицею в галузі агрономії.

Головним досягненням письменниці став проєкт «Леся». Мати розпізнала художній дар другої доньки Лариси, яка згодом обрала знаменитий псевдонім Леся Українка (а чому саме — в наших наступних публікаціях). Олена Пчілка сформувала глибокий світогляд доньки, яка стала видатною письменницею та драматургинею, що вивела національну літературу на європейський рівень.

Доля принесла Олені Пчілці важкі випробування, адже вона пережила свого рідного брата, відомого науковця Михайла Драгоманова, а також чоловіка Петра, сина Михайла та доньку Лесю. Попри втрати вона принципово залишалася в Україні. Михайло Драгоманов через політичні переслідування жив у Європі й кликав сестру до себе, проте Олена Пчілка вирішила працювати на рідній землі. Вона вважала особисту присутність та культурну працю всередині країни найкращим способом захисту національної ідентичності.

Сьогодні цей історичний приклад має велике значення. В умовах війни з росією, яка триває з 2014 року та принесла нові випробування у 2022 році, досвід виховання свідомих поколінь тримає стійкість суспільства. Батьки беруть на себе відповідальність за освіту дітей, захист мови та традицій в умовах небезпеки. Досвід шляхетної родини Косачів демонструє, що повага до коріння та знання стають основою для збереження самобутності й зміцнення сили народу.