top of page
International House in Japan28-11-2024-10.jpg

2 лютого Україна святкує Стрітення, 3 лютого, Японія зустрічає весну святом Сецубун

03.02.26, 03:00

Коли земля ще вкрита крижаною ковдрою, а вітер гуляє порожніми полями, природа починає свій таємний перехід.

В Україні цей час називають «лютий» — місяць, чиє ім’я дихає холодом і люттю останніх морозів, проте саме в його серці народжується перша іскра тепла. У цей магічний період дві самобутні культури, українська та японська, завмирають у передчутті змін.



2 лютого Україна святкує Стрітення — свято великої зустрічі, де давні народні легенди сплелися з християнським духом у єдине мереживо. Назва походить від давнього слова «стріти», що означає знайти того, на кого чекав. У народній уяві це момент, коли Зима постає старою бабою у хустці, а Весна — юною дівчиною у вінку. Вони змагаються в силі, і саме від цього двобою залежить, чи швидко зазеленіють сади. Головним оберегом дня стає Громнична свічка.  Її назва бере початок від стародавнього бога Грома, чия сила мала проганяти зимову темряву. Люди вірять, що вогонь цієї свічки настільки могутній, що влітку він відводить громовиці та блискавки від оселі, а взимку — зігріває душу, нагадуючи, що сонце вже перемогло сніги. Цей вогник є символом світла, що освячує шлях у новий господарський рік.



Майже одночасно, 3 лютого, Японія зустрічає весну святом Сецубун — «розділення сезонів». Це час глибокого очищення дому від усього лихого. Японці проводять обряд Мамемакі, розкидаючи смажені соєві боби, щоб вигнати зимові негаразди та демонів «оні». Особливою магією наділений ритуал поїдання ролів ехо-макі: їх споживають у повній, глибокій тиші, повернувшись обличчям до сторони світу (в цьому році це напрямок “південий схід-південь”), що приносить успіх. Ця тиша є священною, адже в ній людина концентрує свої найщиріші бажання, щоб не сполохати удачу, яка щойно заходить у двері.



Обидва народи вбачають у зміні пір року боротьбу світла з темрявою. Тримаючи в руках золотавий вогонь Громниці або куштуючи святковий рол у благословенній тиші, ми стаємо частиною вічного колообігу, де життя завжди перемагає холод і відкриває двері для нового розквіту.



Стрітення та Сецубун вчать нас чути шепіт землі: зима є лише сном, а весна — це завжди пробудження любові.

bottom of page