Василь Стус

4 вересня 1965 року в київському кінотеатрі «Україна» під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» зал здригнувся від виступу відомого дисидента про таємні арешти інтелігенції. У напруженій тиші з крісла підвівся 27-річний поет Василь Стус і вигукнув на повний голос: «Хто проти тиранії — встаньте!» Ця фраза розірвала ілюзію радянського спокою. Налякана зала розділилася: частина людей підхопилася з місць, а співробітники КДБ зафіксували кожного, хто наважився проявити гідність.

Ціна цього викрику виявилася високою. Радянська система негайно відрахувала Стуса з аспірантури Інституту літератури, позбавила роботи та закрила двері видавництв. Тоталітарний режим десятиліттями нищив українську мову, витісняючи її з міст, вишів і державних установ. Українцям насаджували відчуття меншовартості за власне коріння, тавруючи рідну мову як «селянську», тоді як російську штучно зводили у статус єдиного маркера освіченості й елітарності.

За відмову коритися Стус сплатив роками ув’язнення. У 1980 році його засудили вдруге, призначивши 10 років таборів особливого режиму та 5 років заслання. У ніч із 3 на 4 вересня 1985 року Василь Стус помер у карцері табору Перм-36 у росії під час безстрокового сухого голодування. Рівно через 20 років після виступу в кінотеатрі дата 4 вересня стала фатальним рубежем, де перетнулися безкомпромісна людська гідність і жорстокість тоталітарного режиму.

Відтоді минули десятиліття, але репресивна система росії зберігає ті самі методи. У росії Олексія Москальова переслідували та ув’язнили після того, як його 12-річна донька намалювала антивоєнний малюнок. В окупованому Бердянську 73-річну пенсіонерку засудили до 14 років ув’язнення за переказ 1 500 гривень на підтримку Збройних Сил України. У колоніях росія систематично катує цивільних заручників і страчує українських військовополонених.

Тюремні камери 1985 року та сучасні російські катівні є ланками одного тоталітарного ланцюга. З 2014 року росія веде війну проти України, а з 2022 року здійснює повномасштабне вторгнення. Стійкість та щоденна боротьба українського народу розривають це коло насильства, заважаючи імперській москві повернути ганебні часи радянської влади та диктатури.