top of page

Українські старшокласники в Японії — програма «KOI» 2027

Інвестуємо сьогодні у тих, хто формуватиме українсько-японські відносини через 10–20 років

Улітку 2026 року дев’ять українських старшокласників віком 15–16 років і двоє педагогів зі львівської школи східних мов і східних бойових мистецтв «Будокан» провели три тижні в Японії в межах першої програми короткострокового навчання та освітнього обміну.
Для учасників це була не туристична поїздка.
Програму від початку було побудовано як освітньо-дипломатичну інвестицію в майбутнє України: інтенсивне вивчення японської мови, навчання через безпосередній досвід, зустрічі з японськими школярами та студентами, знайомство з місцевим самоврядуванням, університетським середовищем, культурною спадщиною, будо, міською інфраструктурою, екологічними практиками та громадянським суспільством.
У кожного такого досвіду було продовження:
Що ми побачили в Японії? Чому це працює? Що з цього може бути корисним Україні?


Нашою метою є не просто дати українським дітям можливість побувати за кордоном.


Ми хочемо створити покоління молодих українців, які глибоко розуміють Японію, володіють мовою, мають там особисті контакти й здатні через роки перетворювати ці зв’язки на партнерства між нашими країнами.

Навіщо Україні така програма

Сьогоднішнім учасникам — 15–16 років.

Через десять років їм буде близько двадцяти п’яти. Через двадцять — близько тридцяти п’яти.

Саме тоді багато хто з них уже працюватиме у професійному середовищі й впливатиме на рішення у своїх сферах.

Хтось може стати дипломатом.

Хтось — державним службовцем або фахівцем місцевого самоврядування.

Хтось працюватиме в освіті, науці, технологіях, бізнесі, культурі чи міжнародних організаціях.

Хтось братиме безпосередню участь у відбудові та модернізації України.

І коли в цей момент Україні буде потрібен діалог із Японією, надзвичайно важливо, щоб серед українських фахівців були люди, для яких Японія — це не абстрактна держава на іншому кінці світу.

А країна, мову якої вони вивчали.

Країна, де вони жили й навчалися.

Країна, де в них є друзі, викладачі, наставники й професійні контакти.

Країна, суспільство якої вони розуміють не лише з книжок.

Міждержавні відносини будуються не за один рік. Людський фундамент для них також потрібно створювати завчасно.

Саме цим ми займаємося сьогодні.



Чому саме старшокласники

Міжнародні відносини часто починають будувати вже між дорослими професіоналами — дипломатами, політиками, підприємцями, науковцями.

Ми пропонуємо починати значно раніше.

Підлітковий вік — це час, коли формується уявлення людини про світ, власну країну та своє майбутнє.

Поїздка у 15 чи 16 років може вплинути на вибір університету, професії, мови, яку людина продовжить вивчати, теми майбутніх досліджень і навіть на те, з якими країнами вона захоче працювати.

Тому короткострокова освітня програма для старшокласника може мати наслідки, які проявляться лише через багато років.

Ми свідомо працюємо саме з такою довгою перспективою.

Ми не намагаємося підготувати дипломата за три тижні. Ми створюємо середовище, з якого через десять чи двадцять років можуть вирости дипломати, управлінці, підприємці, науковці й лідери українсько-японської співпраці.



Про проєкт

Програму «KOI» започаткувала Марія Коропенко, українка родом із Криму, яка з 2014 року живе й здобуває освіту в Японії.

Власний досвід навчання в японському середовищі показав їй, наскільки сильно безпосередній досвід іншої країни, її освіти та людей може змінити світогляд молодої людини.

Саме з бажання передати цю можливість українським підліткам, які продовжують навчатися й будувати плани на майбутнє в умовах повномасштабної війни, у 2026 році було започатковано перший набір програми.

NPO Ukraine House Japan підтримує ініціативу як офіційна партнерська організація та надає, зокрема, інфраструктуру для приймання благодійних внесків.

Водночас важливо чітко зазначити: програма «KOI» є проєктом, ініційованим та розробленим Марією Коропенко, і реалізується у співпраці з Ukraine House Japan та широким колом японських і українських партнерів.



Що відбулося у 2026 році

Перший набір програми тривав із 19 липня до 9 серпня 2026 року.

До Японії приїхали:

9 українських старшокласників віком 15–16 років2 українські педагоги

Протягом приблизно трьох тижнів учасники навчалися та працювали в Токіо й Кіото.

Програму було побудовано за принципом:

побачити → порівняти → осмислити → застосувати.

Японська мова як робочий інструмент

Учні проходили інтенсивне навчання в Tokyo International Japanese School.

Для підлітків, які вже роками вивчали японську мову в Україні, це була можливість уперше використовувати її не лише як навчальний предмет, а як мову реального щоденного спілкування.

Вивчене вранці одразу переходило у практику — у транспорті, магазинах, школах, під час тренувань, зустрічей та спілкування з японськими однолітками.

Шкільна та молодіжна дипломатія

Одним із центральних елементів програми стали зустрічі з японськими школярами й студентами.

Учасники відвідували японські школи та університетське середовище, проводили презентації, ставили запитання й обговорювали життя, навчання, майбутнє, Україну та Японію.

Принципово важливо було відійти від моделі, у якій українець виступає лише як людина, якій необхідна допомога.

Наші учасники приїхали до Японії також як молоді представники України — люди, які можуть розповідати про свою країну, ставити серйозні запитання, ділитися власним досвідом і будувати рівноправні стосунки.

Так формується громадська та молодіжна дипломатія — на рівні особистих контактів, які часто переживають політичні цикли.

Державне й муніципальне управління

Окремі модулі були присвячені тому, як функціонує японське місто та як громадяни беруть участь у формуванні його майбутнього.

Учні знайомилися з роботою Токійської столичної адміністрації та брали участь у форматах муніципального діалогу.

Для України це не абстрактна тема.

Наше покоління проходитиме через десятиліття відбудови, розвитку громад, відновлення інфраструктури й реформування державних інституцій.

Тому ми хочемо, щоб молоді українці вже зараз бачили різні моделі управління й ставили питання:

Як працює ефективне місто?Як влада взаємодіє з громадянами?Як залучати молодь до рішень?Що з цього може працювати в Україні?

Культура, будо і внутрішня стійкість

Для учнів школи «Будокан» японські бойові мистецтва є не новим захопленням, а частиною багаторічної освіти.

У Японії вони мали можливість тренуватися безпосередньо в японському середовищі та побачити будо як систему дисципліни, концентрації, взаємної поваги та відповідальності.

Так само відвідування храмів і святинь, перебування в Кіото та знайомство з японською культурною спадщиною були побудовані не як туристична програма.

Йшлося про те, як суспільство зберігає традиції, передає їх між поколіннями й одночасно залишається сучасним.

Для України, яка вже сьогодні стоїть перед питаннями збереження пам’яті, культурної спадщини та відбудови зруйнованих міст і громад, це має особливе значення.

Вчитися дивитися на Японію крізь українські потреби

Одним із головних принципів програми було не копіювати Японію.

Ми не виходимо з того, що японську практику можна просто перенести в Україну.

Натомість ми навчаємо молодих людей аналізувати:

Що ми бачимо?За яких умов це працює?Чим Україна відрізняється?Що можна адаптувати?Що точно не можна копіювати?

Саме така здатність — дивитися на міжнародний досвід критично й адаптувати його до українських умов — буде потрібна поколінню, яке відбудовуватиме країну.



Результат не закінчується в аеропорту

9 серпня 2026 року всі дев’ять учнів і двоє педагогів безпечно повернулися до України.

Але для нас саме тоді почалася друга частина програми.

Після повернення учасники вже долучаються до зустрічей із японськими гостями у Львові, розповідають про свій досвід і продовжують контакти, створені під час перебування в Японії.

Принцип програми полягає в тому, що кожен наступний набір має не починатися з нуля.

Учасники попередніх років повинні поступово ставати наставниками для наступних груп, допомагати новим учням готуватися та формувати спільноту випускників.

Таким чином із року в рік створюватиметься мережа молодих українців, які:

  • знають Японію;

  • володіють японською мовою;

  • мають там особисті та професійні контакти;

  • здатні представляти Україну;

  • розуміють цінність довгострокової міжнародної співпраці;

  • можуть повертати отримані знання у свої школи, громади й професійні середовища.



У 2027 році ми продовжуємо

Перший набір дозволив не лише провести програму, а й перевірити її освітню модель на практиці.

Ми побачили, які формати найбільше впливають на учнів, де виникає справжній діалог між українськими та японськими однолітками, як краще поєднувати мовну освіту, культурний досвід і суспільні теми та як зробити так, щоб програма продовжувалася після повернення учасників додому.

Підготовку до «KOI 2027» уже розпочато.

Наступний крок — зробити програму не разовою ініціативою, а сталою щорічною платформою українсько-японської молодіжної співпраці.

У перспективі ми прагнемо, щоб:

  • щороку до Японії приїжджала нова група мотивованих українських старшокласників;

  • випускники попередніх років допомагали готувати наступних учасників;

  • виникали сталі партнерства між українськими та японськими школами;

  • молодіжні контакти поступово переходили в університетські та професійні;

  • навколо програми формувалася спільнота українців і японців, які працюватимуть разом багато років.



Чому ми шукаємо партнерів і в Україні

Перший набір став можливим насамперед завдяки величезній підтримці японського суспільства — приватних донорів, освітніх установ, громадських організацій, партнерів і людей, які відкривали для українських дітей свої школи, організації та професійні середовища.

Ми безмежно цінуємо цю підтримку.

Але якщо програма має стати довгостроковою, її не можна будувати лише на готовності Японії інвестувати в українських дітей.

Це також наші діти. Наш людський капітал. Наше майбутнє.

Саме тому з 2027 року ми особливо прагнемо розширити коло українських партнерів.

Ми запрошуємо до співпраці:

український бізнес,благодійні фонди,громади,освітні установи,державні та муніципальні структури,професійні асоціації,українців у Японії та інших країнах,а також приватних благодійників.

Підтримка такої програми — це не фінансування закордонної подорожі.

Це інвестиція в український людський капітал.

У дітей, які вмітимуть говорити з міжнародними партнерами їхньою мовою.

У майбутніх дипломатів, управлінців, науковців, педагогів і підприємців.

У людей, які одного дня представлятимуть Україну за кордоном не тому, що прочитали про іншу країну перед відрядженням, а тому, що будували з нею стосунки ще зі шкільних років.



Висока якість програми — принципове питання

Ми свідомо не ставимо перед собою завдання відправити до Японії якомога більшу кількість дітей за мінімальною ціною.

Для нас важлива якість освітнього досвіду.

Учасники мають не просто фізично перебувати в Японії, а отримати доступ до середовищ, у які звичайний турист практично не потрапляє:

японських шкіл та університетів,мовної освіти,муніципального управління,професійних середовищ,традиційних інституцій,будо,громадських ініціатив,публічних дискусій та особистих контактів.

За кожною такою зустріччю стоять місяці підготовки, переговорів, перекладу, координації, роботи з партнерами та побудови навчальної логіки.

Саме тому ми говоримо не про «поїздку до Японії», а про повноцінну міжнародну освітню програму високої якості.



Скільки коштує програма

Організація тритижневої програми для українських старшокласників у Японії потребує значних ресурсів.

Основні витрати включають:

  • авіаквитки Україна / Європа — Японія;

  • проживання;

  • навчання японської мови;

  • транспорт у Японії;

  • освітні модулі в Токіо та Кіото;

  • культурні й навчальні програми;

  • страхування та безпеку;

  • організацію й координацію перебування.

Загальна вартість програми 2026 року становила близько 7,2 млн єн.

Для більшості українських родин самостійне фінансування такого навчання є нереалістичним.

Саме тому ми прагнемо зберегти принцип, за якого доступ до програми визначає мотивація й потенціал учня, а не фінансова спроможність його родини.

Для цього нам потрібні партнери.



Як можна підтримати «KOI 2027»

Ми відкриті не лише до фінансової допомоги.

Українські партнери можуть долучатися до програми через:

  • корпоративне або індивідуальне фінансування;

  • підтримку окремого освітнього модуля;

  • експертну участь у підготовці старшокласників до поїздки;

  • організацію зустрічей після їхнього повернення в Україну;

  • комунікаційну та інформаційну підтримку;

  • допомогу у формуванні довгострокової мережі українсько-японських партнерств.

Для нас особливо цінні партнери, які бачать цю програму не як одноразову благодійність, а як довгострокову інвестицію у покоління, що формуватиме Україну після війни.



Ukraine House Japan і програма «KOI»

Програму короткострокового навчання українських старшокласників у Японії ініціювала, розробила та координує Марія Коропенко.

NPO Ukraine House Japan підтримує ініціативу як офіційний партнер, зокрема надаючи інституційну підтримку та можливість приймати благодійні внески на реалізацію програми.

Програма не є окремим проєктом, започаткованим Ukraine House Japan.

Вона реалізується завдяки роботі її ініціаторки та співпраці Ukraine House Japan, українських і японських освітніх установ, організацій, бізнесу, громад і приватних партнерів.



Ми будуємо відносини між Україною та Японією з горизонтом у десятиліття

Ми не знаємо, ким саме стануть дев’ять учасників першої програми.

Але саме в цьому й полягає сенс довгострокової інвестиції.

Можливо, хтось із них одного дня працюватиме в Міністерстві закордонних справ.

Хтось представлятиме українську компанію на японському ринку.

Хтось займатиметься міською політикою або відбудовою.

Хтось стане вчителем і передаватиме знання наступному поколінню.

Хтось працюватиме в університеті, технологічній компанії чи громадському секторі.

Через багато років їхні професії можуть бути різними.

Але в них уже буде те, що неможливо швидко створити жодною державною програмою в момент, коли партнерство раптом стане потрібним:

мову, довіру, досвід і людські зв’язки.

Саме тому ми починаємо зараз.

Бо майбутні українсько-японські відносини будуватимуть не абстрактні інституції.

Їх будуватимуть конкретні люди.

І сьогодні ці люди ще навчаються у школі.

bottom of page